Фотограф Максим Яковчук: Підсумкові збори Мережі Глобального договору ООН в Україні

Боротьба з корупцією: від глобальних ініціатив до національних пріоритетів

(Оновлено 19.12.2011)

Сьогодні необхідно об’єднати зусилля у боротьбі з корупцією, оскільки таким чином будуть поєднані ресурси й створені колективні механізми протистояння корупції. І тут підтримка з боку донорів і бізнесу є важливою, позаяк це і є той перший поштовх, який допомагає зорганізуватися.

Про ці та інші рекомендації експертів йшлося у ході підсумкових зборів української мережі Глобального договору ООН, що днями відбулися в Києво-Могилянскій Бізнес Школі.

Роль бізнесу в протидії корупції

Головною темою зустрічі стала реалізація 10-го принципу Глобального договору ООН, а саме – протидія корупції та роль бізнесу у цьому процесі. Мережа представила результати дослідження, проведеного спільно з Центром розвитку КСВ в цій тематиці. Зокрема, антикорупційні практики українського бізнесу, дослідження яких базувалось на методології компанії Dow Jones, були представлені існуючі приклади колективних дій бізнесу та інших стейкхолдерів у протидії корупції (як український, так і міжнародний досвід).

Опис результатів дослідження «Роль бізнесу в протидії корупції», участь в якому взяли компанії – члени ГД ООН в Україні, оголосили Марина Саприкіна, директор Центру розвитку КСВ, та координатор мережі Глобального договору ООН Анна Данилюк.

Основні висновки цього дослідження засвідчили, що компанії все частіше стикаються з корупційними проявами в Україні, особливо у відносинах між бізнесом і державними органами, незалежно від розміру компанії. Компанії швидше намагаються пристосуватися до існуючої ситуації, а не протистояти їй.

За оцінками експертів, рівень корупції дорівнює 4-10 % обороту компанії, але цей рівень залежить не лише від суми хабара, середня сума якого становить 50 тис. доларів, а й від створення ефективної юридичної системи захисту від корупції. Варто зазначити, що частина компаній в Україні втрачала бізнес через корупційні дії конкурента.

Наразі антикорупційні заходи є пріоритетними для тих українських компаній, які мають закордонних бізнес-партнерів, або іноземних інвесторів. Більшість компаній-респондентів все ж таки обирають політику дотримання національного та міжнародного антикорупційного законодавства через створення формальної політики «комплаєнс» або інших документів (кодекси етики, антикорупційна політика), що, на думку опитаних компаній, покращує імідж серед інвесторів та акціонерів. Також це допомагає залучити капітал на кращих умовах, а компанія стає більш привабливою для міжнародних бізнес-партнерів.

Разом з тим, половина з тих компаній української мережі ГД ООН, що готують нефінансові звіти, повідомляють про діяльність у сфері боротьби з корупцією. Здебільшого їх звіти містять заяви про те, що компанії та ії співробітники не допускають нечесного ведення бізнесу у відносинах із партнерами і клієнтами. У найближчі 1-3 роки більшість з опитаних компаній планують впровадити регулярну перевірку корупційних ризиків для всіх бізнес-постачальників і партнерів, та здійснювати аудит антикорупційних заходів. У середньостроковій перспективі компанії планують впровадити класифікацію бізнес-партнерів та постачальників за ступенем ризиків корупції.

Експерти наголосили, що задля подолання корупції в Україні потрібні системні перетворення. На державному рівні необхідне залучення бізнесу до політик подолання корупції, підтримка цих політик вищим керівництвом держави, пошук нової еліти, яка може ці політики реалізувати на практиці.

Натомість на рівні бізнес-середовища доречним є прийняття внутрішньої корпоративної політики на рівні окремої компанії, програми «комплайєнс», запровадження системи внутрішнього контролю, спеціальної в компанії посади з протидії корупції, формування культури неприйняття корупції всередині компанії на рівні топ-менеджменту та інших співробітників. Не менш важливим вважається просування на рівні асоціацій антикорупційних принципів ведення бізнесу та відстоювання своїх інтересів.

Характеризуючи роль бізнесу у боротьбі з корупцією в Україні, експерти підкреслили першочергову роль держави у цьому процесі. Первинна відповідальність покладається на державу, зазначають експерти, проте велика відповідальність пов’язана і з приватним сектором, оскільки завдяки хабарам по суті така діяльність заохочується. Якби були відмови від дачі хабарів або існували потужні коаліції НУО і бізнесу проти давання хабарів, то це поступово примушувало би державу до здійснення більш активних дій.

Світ без корупції

Останнім часом спостерігається розуміння важливості зміцнення міжнародної співпраці у боротьбі з корупцією, що підтверджується, зокрема, поступовим поширенням і впровадженням на національному рівні Конвенції ООН проти корупції, ініціативи Глобального договору ООН тощо.

Відтак однойменна програма участі в просуванні Конвенції ООН проти корупції була цього року розроблена на базі міжрегіонального громадської організації «Комитет по борьбе с коррупцией» (Росія). Цю партнерську ініціативу мережі Глобального договору в Російській Федерації для протидії корупції представив учасникам заходу голова зазначеної громадської організації Анатолій Голубєв.

Він підкреслив, що корупція перетворилася в транснаціональне явище, і тому програма є результатом спільних зусиль експертів з різних країн світу. Програма має чотири основних напрямки активності. Це, зокрема, формування суспільного неприйняття корупції у всьому світі й пропаганда індивідуальних та колективних дій зі зменшення її рівня, розповсюдження й популяризація ефективних практик протидії корупції в приватному секторі, посилення довіри й співпраці між суспільством та приватним сектором у сфері протидії корупції, а також забезпечення широкої підтримки суспільством та приватним сектором зусиль національних урядів щодо досягнення цілей Конвенції ООН проти корупції.

Приєднатися до практичної реалізації програми «Світ без корупції» закликаються, зокрема, неурядові організації, професійні об’єднання, а також всі структури приватного сектору, незалежно від масштабів і сфери їх діяльності й національної приналежності.

Боротьба з корупцією, відповідно до найрозвиненіших світових практик, традиційно концентрується на двох важливих сферах: державного управління та бізнесу (суб’єктів господарювання приватного та публічного права). В обох цих сферах подолання корупції забезпечується в першу чергу нормативно-правовим регулюванням як національного, так і міжнародного рівня.

Натомість висновки експертів, які проводили в Україні дослідження «Роль бізнесу в протидії корупції», вказують на те, що українське законодавство спрямоване більше на протидію корупції серед державних службовців і не містить норм щодо обов’язкового впровадження бізнес-компаніями антикорупційної політики, в тому числі в інших країнах.

За їхніми словами, українське законодавство не стимулює до розробки внутрішніх антикорупційних документів, але за кордоном без таких правил компанія не має перспектив. Експерти зазначили, що Україна досі не в повній мірі виконує міжнародні зобов’язання щодо включення норм обов’язкового впровадження бізнес-компаніями антикорупційної політики, тоді як компанії мало обізнані про ініціативи донорських організацій у питаннях протидії корупції, а самі донори також не залучають бізнес до участі у своїх проектах на системній основі. Переважає акцентування уваги на протидії, ліквідації наслідків корупції, а не на запобіганні її причинам.

Все це свідчить про те, що стратегічної метою має стати зменшення корупції в Україні шляхом усунення передумов її виникненню через упровадження превентивних заходів, зміцнення режиму законності, а також формування у суспільстві нетерпимого, негативного ставлення до корупції як суспільно небезпечного явища за допомогою спільних зусиль державних та громадських структур, за участю міжнародних організацій.

Об’єднання зусиль проти корупції

Основні учасники антикорупційної політики в Україні протягом останніх років активно наголошують на необхідності боротьби з корупцією. Велику роль у подолання корупції відіграють такі міжнародні організації як Світовий банк, Міжнародна Фінансова корпорація, Європейський банк реконструкції та розвитку тощо.

Проте приватним компаніям мало відомі ініціативи неурядових організацій у питаннях протидії корупції, а самі громадські організації також не залучають бізнес до участі у своїх проектах, оскільки головна мета їх діяльності – протидія корупції в державних органах влади.

Аналізуючи діяльність неурядових організацій, експерти зазначають, що сьогодні в Україні є дійсно спеціалізовані організації, метою діяльності яких є протидія корупції. Серед спеціалізованих, наприклад, називаються ВГО «Всеукраїнська спеціальна Колегія з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю», ГО «Антикорупційний комітет з питань правосуддя та боротьби з організованою злочинністю», ГО «Український Комітет Громадянської Безпеки», творче об’єднання «ТОРО», контактна група Transparency International в Україні.

У той же час важливо відзначити, що частина опитаних експертів вважають, що в країні неурядові організації ще не стали тією силою, яка могла б протистояти корупції, оскільки частина з них заангажовані: створюються під певний політичний (підтримка на виборах) або економічний (використовуються в конкурентній боротьбі) проекти, їм не вистачає професіоналізму та фінансових ресурсів.

На думку експертів, наразі назріла необхідність об’єднати зусилля різних сторін у боротьбі із корупцією, оскільки це дозволить сконцентрувати ресурси й запровадити колективні механізми протистояння корупції. Експерти, зокрема, запропонували створити Форум, Рух чи Коаліцію для боротьби з корупцією, які могли б очолити відомі іноземні компанії і до яких могли б долучитися українські компанії, донори та неурядові організації.

У цьому зв’язку Богдан Якимюк, голова правління ГО «Антикорупційна рада України», яка є членом Глобального договору ООН, під час виступу на зустрічі підсумкових зборів поінформував присутніх про Українську антикорупційну коаліцію інститутів громадянського суспільства, засновану у Міжнародний день боротьби з корупцією 9 грудня ц.р. шістьма неурядовими організаціями антикорупційного спрямування за ініціативи ВГО «Всеукраїнська спеціальна Колегія з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю». Він також публічно підтвердив раніше заявлену ініціативу утворити у складі Секретаріату Глобального договору ООН спеціальну антикорупційну робочу групу, яка має стати дієвою платформою для напрацювання й реалізації конкретного плану антикорупційних заходів в рамках діяльності української мережі ГД ООН, участь у чому готова взяти новостворена Коаліція. Ця пропозиція щодо робочої групи, підтримана у ході заходу головою Організаційного комітету мережі Глобального договору ООН Джоком Мендозою Вілсоном, буде винесена на розгляд членів української мережі у січні 2012 року під час формування нової структури Секретаріату.

Між тим, низьким є рівень обізнаності з антикорупційних програм бізнес-асоціацій та співробітництва. Лише два експерти згадали зустріч, організовану Європейською бізнес-асоціацією та Американською торговельною палатою 1 липня 2011 року – «День обміну досвідом з протидії корупції», ініціативу ОЕСР щодо проведення консультацій із українським бізнесом з пошуку кращих практик.

Серед останніх ключових ініціатив громадськості проти корупції експертами було згадано про громадське партнерство «За доброчесні державні закупівлі», суть якого учасникам зустрічі представила координатор проекту Алла Волошина. Члени цього партнерства домовилися присвятити свою діяльність спонуканню української влади до реального дотримання в державних закупівлях принципів доброчесності, конкурентності та відкритості.

До числа першочергових завдань коаліційної роботи експерти відносять забезпечення громадського контролю за дотриманням законів, проведення громадської експертизи проектів та чинних нормативно-правових актів, концепцій і програм з питань протидії корупції; підготовку щорічних звітів із прогресу виконання Національної антикорупційної стратегії; створення культури ненадання хабарів у середовищі B2B (співробітники, постачальники, партнери, інші контрагенти) та у відносинах бізнес ‒ влада; підвищення обізнаності про антикорупційні практики компаній тощо.

Крім іншого, експерти наголосили на важливій ролі ЗМІ, які мають бути незалежними й незаангажованими, оскільки роль мас-медіа полягає у доведенні до громадськості фактів корупції та інформуванні про ефективні практики протидії їй.

Загалом дослідження показало, що бізнес готовий брати активну участь у реалізації антикорупційних ініціатив і підтримувати проекти антикорупційного характеру в Україні. Наскільки ж серйозною й відповідальною є ця позиція – покаже час.

На підсумкових зборах відбулася презентація дослідження Міжнародної фінансової корпорації «Інвестиційний клімат у Україні очима бізнесу» (2011) з фокусом на проблему корупції. Було також зроблено огляд прогресу мережі Глобального договору ООН у 2011 році й обговорено плани на майбутнє, розглянуто такі ключові питання як обрання нового Організаційного комітету мережі ГД на 2012-2013 роки, членство в Альянсі Глобального договору, нові робочі групи в рамках мережі та багато іншого. Цього року мережа поповнилася 53 новими членами, серед яких 7 комерційних організацій, 4 освітні заклади та 42 громадські організації.

Нагадаємо, що Глобальний договір ООН є ініціативою, спрямованою на сприяння соціальній відповідальності бізнесу та підтримку вирішення підприємницькими колами проблем глобалізації та створення більш стабільної та всеохоплюючої економіки. На сьогоднішній день до Глобального договору приєдналося понад 6500 компаній та організацій з більш як 130 країн світу.

Для реалізації 10-го антикорупційного принципу Глобального договору ООН компаніям пропонується три конкретні кроки, а саме: запровадження антикорупційним політик на рівні компанії; моніторинг та звітування про реалізацію таких політик, в тому числі з демонстрацією кейсів та конкретних прикладів; і, нарешті, об’єднання зусиль з іншими гравцями ринку всередині галузі або й на більш масштабному рівні для колективних дій.

Глобальний договір закликає компанії не залишатись наодинці з масштабною проблемою корупції, а об’єднувати зусилля з урядом, громадянським суспільством, міжнародними організаціями й іншими заінтересованими сторонами для ії подолання та створення прозорого та відповідального ринку.