2012-03-18

Пам'ятник Володимиру Великому (Київ)


Пам'ятник Святому Рівноапостольному Великому князеві Київському Володимиру-Василю Святославовичу Великому (Красне Сонечко) у Києві

Пам'ятник Володимиру Великому (Пам'ятник князю Володимиру) — найстаріший скульптурний пам'ятник Києва, споруджений у 1853 році. Один із символів міста. Розташований на нижній терасі Володимирської гірки. Архітектурна домінанта Дніпрових круч правобережної частини Києва.
Ще в першій половині XIX століття на території, де нині стоїть пам'ятник, були виноградники Михайлівського Золотоверхого монастиря. Пізніше земля перейшла у власність міста.

З метою запобігання зсувам ґрунту, які загрожували Олександрівському узвозу, 1840 році проведено роботи з укріплення та благоустрою майбутньої Володимирської гірки (названої так пізніше — вже після відкриття та на честь пам'ятника — а тоді відомішої як Михайлівська або менш як Олександрівська). Зважаючи на особливе значення місцевості, яка традиційно пов'язується з Хрещенням киян у 988 році, передбачалося увічнення цієї події шляхом побудови каплиці або альтанки на щойно облаштованій нижній терасі.

15 квітня 1833 року з Києва до Санкт-Петербурга надійшов лист президенту Імператорської Академії мистецтв Олексієві Оленіну від київського генерал-губернатора Василя Лєвашова з проханням створити пам'ятник святому Володимиру для Києва. Прохання про залучення провідних скульпторів надійшло і на ім'я Миколи I.

20 травня 1833 року відбулося слухання питання на засіданні ради Імператорської Академії мистецтв. Витратні роботи могли доручити тільки академікам чи професорам, проте ректор академії, І. Мартос, а також С. Гольберг і Б. Орловський відмовилися від замовлення.

Відомий російський скульптор українського походження Василь Демут-Малиновський подав на «высочайшее рассмотрение» перший «Проект на сооружение в городе Киеве на высшей крутости угла Александровской горы, над самым тем местом, где совершилось крещение русского народа — памятника Св. Равноапостольному Князю Владимиру». Було складено кошторис (статуя з гіпсу — 20 тис. крб., барельєфу з гіпсу — 5 тис., з міді монумент — 48700, п'єдестал — 18000 крб. Загалом — 91700, проте майстер уступив 1700 крб.).

Демут-Малиновський відкладав роботу через зайнятість іншими проектами. За ідеєю Демут-Малиновського св. Володимир тримав хрест нахиленим в протилежний бік, п'єдестал — у вигляді скелі, з обох боків якого били фонтанчики. У 1835 році Микола І, невдоволений поданим варіантом, відправив його на допрацювання.

В радянські часи пам'ятник став одним із небагатьох монументів, споруджених до 1917 року, яким вдалося уціліти. Проте з нього намагалися збити всі прикраси релігійного змісту. Мабуть, не безуспішно, бо у 1953—1954 роках (до 100-річного ювілею) пам'ятці знадобилася реставрація.

Після неї пам'ятник не чіпали. Він став своєрідною візитівкою міста, а у 1988 році навіть потрапив на радянську ювілейну монету з нагоди 1000-ліття Хрещення Русі.

У березні 2009 року Києвом поширилися чутки про загрозливий стан пам'ятника — можливість його руйнування внаслідок зсувів ґрунту. ЗМІ то називали причинами надзвичайної ситуації вирубку дерев сучасними «забудовниками», то вказували на аналогічні проблеми ще у XIX столітті.

Цікаві факти:
Монумент Володимиру Великому — найстаріший скульптурний пам'ятник у Києві, що зберігся у практично первинному вигляді. Його встановили в 1853 році, а, наприклад, пам'ятник Богдану Хмельницькому тільки у 1888-му.

Міські легенди:
За легендою, постамент пам'ятника прикриває потужний підземний колодязь, і це начебто врятувало його від знищення в роки нацистської окупації (німці злякалися, що води заллють місто).

Згідно з іншою легендою, під постаментом заховано церковні скарби.

Засилля алегоричних зображень біля підніжжя статуї (зброя, смолоскип просвітництва, символи родючості, букранії тощо) спричинили помилкові твердження про наявність серед них масонської символіки.

Літери «СРКВ» (Святий Рівноапостольний Князь Володимир) всередині зображеної на одному із барельєфів зірки російського ордена Святого Володимира перевернуті. В тому, що насправді є просто помилкою ливарників, дехто також схильний вбачати містичний зміст.

Текст: Вікіпедія

Немає коментарів:

Дописати коментар