суббота, 10 февраля 2018 г.

Фотовиставка «Луганський Майдан. Сторінки спротиву»



15 лютого 2018 року, о 16 годині відбудеться відкриття фотовиставки Олександра Волчанського «Луганський Майдан. Сторінки спротиву»
Луганський Майдан. Хто були ті, що вийшли відстояти свої позиції? Скільки було тих, що вийшли в таких складних умовах, як на Луганщині, де за вільну думку просто вбивали? Скількичасу знаходились там, попри те, що з кожним днем небезпека зростала? Якою була кількість тих, хто їх підтримував, але вийти відкрито не наважувався?

Зараз дехто намагається применшити значимість донецького і луганського Майданів як громадянських протестів проти свавілля тодішньої злочинної влади. У соціальних мережах та на інтернет-ресурсах зникають фото- та відеодокази донецьких і луганських протестів.  Є ті, хто намагається перекласти відповідальність та нав’язати саме донеччанам та луганчанам почуття провини за ту страшну війну, яка потім прийшла на ці землі.

Саме тому важливо, що є ті свідки та учасники подій, чий фотографічний документальний «голос»ставбеззаперечним доказом активної позиції луганчан, неупередженим фіксатором подій.

Олександр Волчанський з першого дня був серед активістів Луганського Майдану. Він той, завдяки кому існує фотографічний літопис буремних подій 2013-2014 роківяк  історія луганського спротиву, що назавжди занесена в архів Революції Гідності.

Олександр уперше з сім'єю прийшов на Віче 24 листопада 2013 року. Він  уже знав з новин проподії в Києві, а побачивши в кабіні ліфта у себе в будинку листівку, що запрошує на недільне Віче за євроінтеграцію України, вирішив з родиною сходити. Захоплюючись фотографією з дитинства, і в дорослому житті не розлучався з фотокамерою. До речі, свою любов до фотографії передав і доньці, яка на час революційних подій в Луганську вже була студенткою Луганської державної академії культури та мистецтв за спеціальністю «Операторська та фотомайстерність». Тож Олександрзапропонував їй взяти фотоапарат і робити репортаж. Під час мітингу часто підміняв її: брав фотоапарат і знимкував те, що відбувається.Після мітингу  весь фоторепортажопублікував в усіх соціальних мережах, в яких був зареєстрований. Це стало початком його фіксації подій у Луганську.

Після реакції в соціальних мережах укріпилосярозуміння своїх дійтавласної відповідальності за те, щоб показувати широкому загалу, що у Луганську багато сучасних прогресивних людей з європейським мисленням, що луганчани - це справжні патріоти України, для яких важливе її майбутнє.

Пізніше стало зрозуміло, що фотозвіти Олександра Волчанського стали необхідні і для фотофіксації порушень з боку проросійськи налаштованих учасників антимайдану.

У його архіві збережені всі фото — від першого виходу на недільне Віче 24 листопада 2013 року до останньої акції Громадського сектору Луганського Євромайдану 28 квітня 2014 року. Весь цей час він був на акціях з фотоапаратом. Пізніше, коли там стало фізично небезпечно, фотографував на камеру телефона. За весь цей час було знято близько 7000 фотографій, велика частина опублікована в Інтернеті.

Відтоді фотоархів Олександра Волчанського є найбільш повним та інформативним зібранням фотографій історії Луганського спротиву. Завдяки його фотодоказам збережена історична правда про те, що відбувалося у Луганську до військових подій.

Активна громадянська позиціяОлександра, спочатку, можливо,  навіть не усвідомлена, стала прикладом того, як одна людина може віднайти свою місію в побудові громадянського суспільства. Як доля і діяльність однієї особи впливає на хід історії не лише його рідного міста, а й всієї країни.

Довідка:

Фотографії, зроблені Олександром на Луганському Евромайдані, часто використовували луганські ЗМІ, ілюструючи події того часу.

Кілька разів до Олександра зверталися представники ОБСЄ в Луганську з проханням надати фотографії з акцій.

Після виїзду родини Волчанських в липні 2014 року з Луганська фотографії часто використовувалися в публікаціях, пов'язаних з Луганськом і подіями 2013-2014 р, журналістами сайту Informator.media (раніше informator.lg.ua). Сайт висвітлює події в Луганській і Донецькій областях. На цьому ж сайті працює і Олександр. Часто надходили прохання від луганчан надіслати фото певних подій.

Під час роботи Олександра в Києві на сайті Informator.media і в громадській організації БФ «Восток-SOS» його фото часто використовувалися в матеріалах, які надавалися різним міжнародним організаціям.

Фото з архіву Олександра були використані Українським інститутом національної пам’яті у проекті «Майдан: усна історія». У рамках цього проекту були зібрані спогади про Революцію Гідності. 21 листопада 2017 року в заході, присвяченому четвертій річниці Революції Гідності, відбулася презентація першої частини третього випуску збірника спогадів про події Революції Гідності «Майдан від першої особи. Регіональний вимір».
10 фотографій з Луганського Євромайдану були представлені на виставці «Особисті історії Революції Гідності», яка відкрилася 12 грудня в музеї «Територія терору» (м. Львів, просп. Чорновола, 45 г).

Близько 80 фотографій були надруковані до третьої річниці благодійної організації «Благодійний фонд«Восток-SOS», бо основний склад організації — активісти Луганського Євромайдану.

На початку червня 2017 року ця виставка була показана в Сєвєродонецьку на фестивалі «32 травня», організованому БФ «Восток-SOS»

Джерело: photospilka.com

Комментариев нет:

Отправить комментарий